Є вулиці, де дуже часто трапляються затори. І тоді водії спритніші підіймаються на тротуар і, лякаючи бабусь, задоволені випереджають статечних шоферів, нервували в своїх авто. Машини шустряк несуться по газонах, жвавим тротуарах, часом долаючи високі бордюри, наїжджаючи навіть на нижні щаблі сходових сходів. Погодьтеся, буває.

Звичайно, нашому "Жигулі" така прохідність не під силу - все більше переборення перекосів і нерівностей займаються іномарки. Як правило "Джипи".
Але одного разу мені довелося бути свідком унікального "трофі".

У недільний вечір верст за сорок біля Москви організувалася величезна пробка-мутант. Шустряк, звичайно, пробиралися по асфальтованій узбіччі. Але незабаром і там колона застигла. Далі була узбіччя з вибоїнами, де автомобілі немов старі мерини, розгойдувалися з боку в бік абияк рухалися.
До цієї узбіччі будівельники навезли довгу гору землі та піску шириною з авто смугу. Відважні штурмани джипів, повільно їхали по цій насипу ризикуючи звалитися чи то вправо - відверте болото з пнями, тванню і корчами.
Так от, по цьому самому болоту, хвацько підстрибуючи на вибоїнах, пнях, вибоїнах, а часом і до половини дверей занурюючись у воду, рухалася наша "Нива". Водій при цьому, про що - якось невимушено перемовлявся зі своєю супутницею.
Мене охопила така гордість за вітчизняну авто техніку, ніби я був тим дурним хлопчиськом, який після перегляду фільму "Мировой парень" був на сто відсотків упевнений, що МАЗ зі світовим хлопцем (актор Микола Олялін) переміг у перегонах кращі автомобілі Італії, Америки та Німеччини і є чудо світової техніки.
Але от "Нива" - то по болоту котила. А "їхні" Джипи не могли ... Парадокс ...